Використання та впровадження ІКТ на уроках математики

ВСТУП

                Актуальність теми дослідження.  Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття: техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, цінностей, на які орієнтуються люди. Наше життя стало безперервним процесом змін і адаптації.

Формування  в Україні нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Новий час, нові  завдання освіти  пред’являють нові вимоги до школи, до вчителя, його праці.

Інновації – це актуально значущі новоутворення,  які виникають на основі різноманіття ініціатив і нововведень, що стають перспективними для еволюції освіти і позитивно впливають на її розвиток, а також на розвиток широкого освітнього простору.

Інноваційна освіта – це нова педагогіка, нові освітні процеси, нові технології. Розвиток здатності орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до нових вимог – ось на що спрямована інноваційна система.

Результатом інновацій є: нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи навчання та виховання, зростання педагогічної майстерності вчителя, рівня його культури, мислення, світогляду.

Стан дослідження проблеми. Розробкою інноваційних технологій навчання займалися А.Єршов (комп’ютерні (інформаційні) технології), А.С. Бєлкін (педагогічна технологія створення ситуацій успіху), Ж. Піаже,  Л.Виготський, Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт (технологія розвитку критичного мислення), В. Коваленко, Б. Нікітін, П. Підкасистий, М. Стронінта (ігрові технології), О. Пометун,  Л. Пироженко (інтерактивні технології), К. Баханов, Д. Дьюї, В. Кілпатрик, В. Гузєєв, І. Єрмаков, О. Пехота, І. Чечель (технології проектного навчання).

 

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення інноваційних технологій як таких, що забезпечують можливість досягнення ефективного результату в розвитку особистісних якостей школярів в процесі засвоєння знань, умінь та навичок, результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Завданнями дослідження є застосування наявних сучасних засобів, які сприятимуть опанування учнями системи математичних знань, навичок і вмінь, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності, розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних   процесів і явищ дійсності, сприянню професійній орієнтації і створенню умов для індивідуальної і колективної роботи з комп’ютерними технологіями під час вивчення предмету.

Об’єкт дослідження – уроки математики.

Предмет дослідження – методи впровадження інноваційного підходу до викладання математики.

 

Розділ І.  Теоретико-методичні основи використання  іннноваційних  технологій

У навчанні дітей треба прагнути до того,

щоб поступово поєднувати знання і вміння.

З усіх наук математика здається, єдина, що

спроможна задовольнити цю вимогу

якнайповнішою мірою.

І.Кант

1.1. Принципи інноваційної діяльності  педагога

Інновація в освіті – це :

Принципи інноваційної діяльності педагога:

• Принцип інтеграції освіти

Вимагає уваги до кожної дитини як особистості,  орієнтації на формування громадянина з високими інтелектуальними, моральними, фізичними якостями.

• Принцип диференціації та індивідуалізації освіти

Потребує забезпечення умов для розвитку здібностей кожного вихованця. Максимальний розвиток здібностей дитини,  незалежно від соціально-економічного та суспільного статусу її сім’ї, статі.

• Принцип демократизації освіти

Передбачає створення передумов розвитку активності,  ініціативи,  творчості учнів і вчителів.

Вимоги до педагога інноваційного спрямування:

• Педагогічний гуманізм

Довіра до вихованців,  повага до їх особистості, гідності, впевненість у своїх здібностях і можливостях; відчуття змін в цінностях освіти: не засвоєння формальних знань і навичок, а гуманність стосунків, свобода самовиявлення, індивідуальність, творча самореалізація особистості.

• Емпатійне розуміння вихованців

Прагнення і вміння відчувати іншого як себе, розуміти внутрішній світ вихованців, сприймати їх позиції.

• Співробітництво

Поступове перетворення вихованців на співтворців педагогічного процесу; володіння культурою спілкування.

• Діалогізм

уміння слухати дитину,  цікавитися її думкою,  розвивати міжособистісний діалог на основі рівності, взаємного розуміння і співтворчості.

• Особистісна позиція

творче самовираження,  за якого педагог постає перед вихованцями не як позбавлений індивідуальності функціонер,  а як особистість,  котра має свою думку,  відкрита у вираженні своїх почуттів,  емоцій; удосконалення у своїй професії –  набуття компетентності,  яка дає можливість справлятися з різними ситуаціями.

 

1.2. Десять професійних і особистісних якостей педагога, підготовленого до інноваційної діяльності

• Усвідомлення цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи. Врахування та розвиток індивідуальних здібностей учнів їх інтересів і потреб, потреб окремого учня та суспільства в цілому.
• Осмислена в контексті сучасності педагогічна позиція. Уміння відповідно до нововведень у науці і практиці по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання.
• Усвідомлення цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи. Врахування та розвиток індивідуальних здібностей учнів їх інтересів і потреб, потреб окремого учня та суспільства в цілому.
• Осмислена в контексті сучасності педагогічна позиція. Уміння відповідно до нововведень у науці і практиці по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання.
• Здатність бачити індивідуальні здібності дітей і навчати відповідно до їх особливостей.
• Вміння продуктивно, нестандартно організувати і проводити навчання й виховання, забезпечуючи розвиток творчості дітей через використання інноваційних технологій.
• Застосування форм і методів інноваційного навчання, яке передбачає врахування особистого досвіду і мотивів вихованців, використання доступних для дітей форм рефлексії та самооцінки.
• Адекватно оцінювати, стимулювати відкриття та форми культурного самовираження вихованців, здатність бачити позитивний розвиток учнів.
• Уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, в розвитку особистісних якостей вихованців.
• Здатність і прагнення до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів.

 

1.3. Особливості використання комп’ютерних технологій на уроках.

На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційні технології стали невід’ємною частиною життя людини.  Прихід сучасних мультимедійних технологій дозволив поставити на потік виготовлення комп’ютерних навчальних інтегрованих середовищ, які через їх освоєння дозволяє дитині в індивідуальному темпі, наочно, з великою мотивацією освоювати ту або іншу предметну галузь.

Сучасні мультимедійні технології надають можливості інтеграції таких важливих передумов для організації навчально-виховного процесу, як мотивація, наочність, індивідуалізація навчальної діяльності, а також організації ефективного моніторингу  навчальної діяльності з боку вчителя.

Проведення уроку з використанням інформаційних технологій дозволяє педагогу перекласти частину своєї роботи на комп’ютер, що робить процес навчання більш цікавим й інтенсивним. Зауважимо, що комп’ютер не заміняє вчителя, а тільки доповнює його. Підбір навчальних комп’ютерних програм залежить насамперед від поточного навчального матеріалу й рівня підготовки учнів. Наявність різних програмно-педагогічних розробок надає повну волю творчо працюючому вчителеві й дозволяє використати його з різними навчальними програмами й методичними посібниками.

Значну роль інформаційні технології навчання відіграють  у формуванні загальнонаукових умінь та навичок (організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінювальних), до яких належать і вміння адекватно добирати програмний засіб для розв’язування поставленого завдання, і формування та розвиток в учнів потреби неперервно розширювати та поглиблювати свої знання.

Комп’ютер природно вписується в життя школи і є ще одним з ефективних технічних засобів, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття викликає в дітей емоційний підйом, навіть невстигаючі учні охоче працюють з комп’ютером. З іншого боку, цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності й знання дитини, зрозуміти його, шукати нові, нетрадиційні форми й методи навчання. Це велика область для прояву творчих здібностей для багатьох: учителів, методистів, психологів, усіх, хто хоче й уміє працювати, може зрозуміти сучасних дітей, їхні потреби й інтереси, хто їх любить і віддає їм себе.

Застосування ІКТ на уроках посилює:

• позитивну мотивацію навчання;
• активізує пізнавальну діяльність учнів.

Використання ІКТ на уроці дозволяє повною мірою реалізувати основні принципи активізації пізнавальної діяльності:

• принцип рівності позицій;
• принцип довірливості;
• принцип зворотного зв’язку;
• принцип заняття дослідницької позиції.

Використання ІКТ дозволяє проводити уроки:

• на високому естетичному і емоційному рівні (анімація, музика);
• забезпечує наочність;
• залучає велику кількість дидактичного матеріалу;
• підвищує обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5 – 2 рази;
• забезпечує високий ступінь диференціації навчання (індивідуально підійти до учня, застосовуючи різнорівневі завдання).
• скорочує час для контролю та перевірки знань учнів;
• навчити дітей контролю та самоконтролю.

Застосування ІКТ:

• розширює можливість самостійної діяльності;
• формує навички дослідницької діяльності;
• забезпечує доступ до різних довідкових систем, електронних бібліотек, інших інформаційних ресурсів;
• сприяє підвищенню якості освіти.

 

Розділ ІІ.    МЕТОДИКА   ВИКОРИСТАННЯ   ТА ВПРОВАДЖЕННЯ  комп’ютерних  технологій   НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

2.1.   Сучасні  комп’ютерні  технології на уроках математики як засіб розвитку пізнавального інтересу школярів

      Математика – дивовижна вчителька в мистецтві спрямовувати думки, наводити порядок там, де вони не впорядковані, викорчовувати безглуздя і наводити ясність.

Математика – область людського знання, що вивчає математичні моделі, які відображають об’єктивні властивості і зв’язки. Це – мова науки, що дала людству зручні способи опису найрізноманітніших явищ реального світу. Державні потреби в достатньому рівні математичної підготовки в загальноосвітній школі та соціокультурні пріоритети шкільної математичної освіти, зазвичай, задекларовано в цілях навчання математики.

Забезпечити здобуття підростаючим поколінням математичної освіти – завдання складне й водночас дуже відповідальне. Вивчення математики – нелегка праця, але під час її вивчення виховується розсудливість, гнучкість розуму, логічність думки і здатність прогнозувати певні ситуації наперед, що особливо потрібно кожній людині у сучасних умовах.

Не секрет, що математика завжди вважалася і вважається одним із найскладніших навчальних предметів. А тому, щоб успішно навчити учнів, кожен учитель повинен добре знати свій предмет, він має знати не тільки те, чого навчати учнів, а й як навчати: знати сучасні методи формування математичних понять, володіти сучасними педагогічними технологіями і методами викладання математики.

Загальновідомо: набагато важливіше навчити, ніж  просто розповісти, хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Вчитель швидко може повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще  швидше. Процес навчання  не автоматичне вкладання  навчального  матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її  власної участі в цьому процесі. Пояснення  й демонстрація, самі по собі , ніколи не дадуть  стійких знань.

Ще і сьогодні провідне місце у викладанні предмета займають традиційні засоби – дошка, крейда, підручник та зошит. Та завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе  це здійснює значний вплив на емоційну сферу школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер, з використанням комп’ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Математика – це один з тих предметів, в якому використання ІКТ може активізувати всі види навчальної діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнього завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні роботи, позакласна робота, творча робота та ін.

Активна взаємодія школярів із засобами КТ розвиває у них навики учбово-дослідницької діяльності і дозволяє досягти кращих результатів у вивченні предмету.

 

2.2. Методика використання КТ на уроках математики

                   Застосування комп’ютера підвищує інтелектуальний рівень викладання та полегшує вирішення практичних задач. Він може бути використаний як інформаційна система, яка допомагає вирішувати технологічні, конструкторські, економічні питання, представляючи матеріал в більш наочному, доступному для сприйняття вигляді. Служить джерелом інформації для розробки творчих проектів, а також оперативного контролю за засвоєнням учнями знань і умінь, забезпечуючи диференційований підхід до навчання школярів, які мають різний рівень готовності сприйняття матеріалу.

Вищеназвані переваги дозволяють ефективно вирішити проблему мотивації учнів, так як уроки з використанням барвистих ілюстрацій і різних мультимедійних об’єктів (звук, відео) і т.д. привернуть увагу навіть самого байдужого учня.

Учитель  повинен володіти основами комп’ютерної грамотності, мати уявлення про найбільш поширену в даний час операційну систему Windows.

Педагог повинен вміти працювати в офісних додатках, зокрема, текстовому редакторі Word, який являє собою програму обробки тексту. З її допомогою можна створювати різні документи – таблиці, схеми, ілюстрації, карти інструкцій, календарі, розробляти власні Web-сторінки. Вчителі можуть підготувати роздатковий матеріал для уроків, тексти контрольних робіт, тести, допомогти оформити школярам пояснювальні записки до творчих проектів, реферати.

         Офісний додаток Excel – це найбільш проста і широко розповсюджена комп’ютерна програма для обробки числових даних. Вона дозволяє автоматизувати всі процеси, створювати діаграми. За допомогою електронних таблиць можна знайти, наприклад,  собівартість виробу або послуги, розрахувати енергетичну цінність денного раціону харчування, створити просту базу даних. Дана програма дозволяє не тільки автоматизувати всі розрахунки, а й представити їх графічну інтерпретацію. Крім того, можливості Excel можна використовувати для побудови діаграм, які наочно представляють числову інформацію.

         Графічний редактор Paint являє собою стандартну комп’ютерну програму, призначену для створення і редагування зображень, і є одним з інструментів комп’ютерного моделювання. Доцільно використовувати на уроках геометрії при побудові геометричних фігур.

Сьогодні в школі велика увага приділяється проектній діяльності учнів. При оцінці проекту важливу роль відіграє рівень його захисту, в тому числі, вміння використовувати наочний матеріал. Найбільш повно і цікаво проілюструвати зміст проекту дозволяють комп’ютерні презентації (слайд-фільми). Вони призначені спеціально для супроводу повідомлення показом відеоматеріалів на великому екрані або на моніторі комп’ютера. Такі презентації учні можуть створювати за допомогою програми PowerPoint. Перш ніж приступити до створення презентації, учні під керівництвом учителя продумують її зміст і структуру. Тут на допомогу може прийти мережа Інтернет, цифрова техніка (сканер, фотоапарат). Для вчителя цю програму найдоцільніше використовувати на етапі пояснення нового матеріалу. Комп’ютерна презентація викликає у дітей інтерес до уроку. Мотивація учбової діяльності зростає в декілька разів. Презентація звільняє учителя від традиційного використання дошки. Етапи  уроку, основні тези і  весь необхідний ілюстративний матеріал чітко і наочно виконані на слайдах сприяють концентрації уваги учнів і активізації їх діяльності.

У програмах контролю        закладено систему оцінювання знань, умінь і навичок з окремих тем. У таких програмах використовуються:

• запитання, які потребують відтворення матеріалу;
• запитання спрямовані на перевірку навичок і вмінь;
• проблемні запитання, що потребують застосування набутих знань, навичок і вмінь у нестандартних ситуаціях.

Комп’ютерні технології дозволяють вчителю урізноманітнити матеріал на всіх етапах уроку, підвищити мотивацію учнів, їх зацікавленість, сприяти більш міцному засвоєнню знань. Застосування комп’ютера  на уроках математики дає можливість скоротити час на вивчення матеріалу за рахунок наочності і швидкості виконання роботи, перевірити знання учнів в інтерактивному режимі, що підвищує ефективність навчання, допомагає реалізувати весь потенціал особистості.

«Предмет математики настільки серйозний, – писав французький філософ, математик Блез Паскаль, – що не варто втрачати нагоди зробити його трохи цікавішим».

Учіння має довготривалий характер, і від його якості, як діяльності, залежить передусім результат навчання і виховання. Кожному вчителю приємно, коли діти люблять його предмет, ходять на уроки із задоволенням, бажають вчитися. Лише інтерес і дивування змушують учнів задумуватись над тим чи іншим питанням. Розуміння приходить тоді, коли разом з розумом працюють почуття, породжуючи творчу активність.

Професійна культура вчителя математики передбачає працьовитість і допитливість, творчий підхід до справи, підвищення рівня  своєї професійної майстерності. І перед учителем  стоїть завдання: оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності.

2.3. Методичні розробки уроків з використанням комп’ютерних технологій

 

Клас: 9

Предмет: Геометрія

ТЕМА  УРОКУ: Поняття про вектор

МЕТА УРОКУ:  Дати учням теоретичні знання з даної теми. Сформувати в      учнів практичні вміння та навички.

ТИП УРОКУ: урок  вивчення  нового  навчального  матеріалу.

ОБЛАДНАННЯ: Комп’ютер, проектор, дидактичний матеріал,  програмне забезпечення, підручники, дошка та крейда.

ПІДРУЧНИК: М.І.Бурда, Геометрія-9

Люди, що засвоїли великі принципи

математики, мають на один орган

 чуття більше, ніж прості смертні.

Ч. Дарвін

Структура    уроку

1. Організаційна частина: підготовка обладнання.
2. Вступна частина: оголошення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності.
3. Теоретична частина : вивчення теми з використанням ІКТ.
4. Практична частина : формування в учнів практичних вмінь і навичок з даної теми .
5. Узагальнююча частина: підсумковий контроль отриманих знань.

Хід  уроку

І. Організаційна частина

/Створення в класі доброзичливої, робочої атмосфери/

ІІ. Оголошення теми уроку,  мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Інтерес до векторів виник у математиків у ХІХ ст. у зв’язку з потребами фізики й механіки. Але витоки числення з напрямленими відрізками знаходимо ще в далекій давнині, в роботах піфагорійців і геометричній теорій відношень Евдокса. У геометричному численні, що його виклав Евклід. Додавання і віднімання чисел заводилося до відповідних операцій з відрізками, а множення – до побудови прямокутника зі сторонами, довжини яких дорівнюють множникам. Подальший розвиток векторного методу пов’язаний зі становленням аналітичної геометрії і теорії геометричних перетворень. Вектор  задано початковою точкою А та її образом В. Згодом відповідний розділ отримав назву «векторна алгебра».

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

Слайд 1 Теоретична   складова   уроку Означення вектора. Означення довжини вектора. Нульовий, одиничний вектор. Означення колінеарних векторів. Означення рівних векторів. Означення співнапрямлених та протилежних векторів.

 

Слайд 2 Історична   довідка   Термін  вектор  (від лат. Vector –  “несучий“) вперше  з’явився  в 1845р. у  ірландского  математика Уільяма Гамільтона (1805 – 1865) в работах по побудові числових систем.

 

Слайд 3   Поняття вектора виникає там, де доводиться мати справу з об’єктами, які характеризуются величиною і напрямом: наприклад, швидкість, сила, тиск. Такі величини називаються векторними величинами або векторами.

 

 

Слайд 4   Вектором називається напрямлений відрізок, тобто відрізок, для якого вказано, який із його кінців є початком, а який – кінцем. А                                                                                        В В                                   А

 

Слайд 5   Вектори називають рівними, якщо вони співнапрямлені і    мають рівні довжини. ā ē                                                              ā=ē

 

Слайд 6   Якщо два вектори мають рівні модулі, але протилежні напрями, тоді їх називають протилежними векторами. ā   ē                                                         ā=-ē

 

Слайд 7   Щоб встановити рівність векторів, треба перевірити виконання двох вимог: дані вектори є співнапрямленими; дані вектори мають рівні довжини

 

ІV.Формування в учнів практичних вмінь і навичок з даної теми .

/Робота з підручником/

• Виконання вправи №722´ (усно)
• Коментоване розв’язування вправ (із записом на дошці)

№ 728°

№ 736

№ 743*

V. Контроль та внесення корекції.

У процесі роботи учитель контролює виконання завдань та надає необхідну допомогу учням.

VІ. Підбиття  підсумків уроку.

   Учитель спільно з учнями робить підсумок уроку.

• Чого ми сьогодні навчились?
• Чому б хотіли навчитись у подальношому?

VІІ. Домашнє завдання.  §22, вивчити означення, запитання (ст.150), виконати задачі

• Середнього рівня – №726, №732
• Достатнього рівня – №732, №738
• Високого рівня – №738, 744.

 

 

Клас: 9

Предмет: Алгебра

 

ТЕМА  УРОКУ:  Формула  суми  перших  п  членів  арифметичної 

                          прогресії

МЕТА   УРОКУ: Створити умови для вивчення формули суми  перших  п 

членів  арифметичної  прогресії та формування в учнів

уміння застосовувати формулу до розв’язування задач;

розвивати логічне мислення.

ТИП  УРОКУ: комбінований урок

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, інформаційні картки, О.І.Каплун Тест-

контроль – 9 , дошка та крейда, комп’ютер, проектор,

комп’ютерна презентація.

ПІДРУЧНИК: В.Янченко, Алгебра – 9

 

Хід  уроку

І. Організаційний момент.

/Створення в класі доброзичливої, робочої атмосфери/

 

Слідкуйте за своїми думками – вони стають словами,

Слідкуйте за словами – вони стають вчинками,

Слідкуйте за своїми вчинками – вони стають звичками.

Звички формують характер.

Характер впливає на ваше майбутнє!

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

• Ф р о н т а л ь н а б е с і д а.

Запитання до класу (з використанням проектора)

• Яка послідовність називається арифметичною прогресією? Наведіть приклади.

/Коли учень відповідає біжучою строчкою на моніторі дається означення,  для корекції відповіді/

Слайд 1 Арифметичною прогресією називається послідовність, кожний член якої, починаючи з другого,  дорівнює попередньому, до якого додається одне й те ж число.   Це число називають різницею арифметичної прогресії  та позначають буквою d.

 

Слайд 2 Які з наведених скінченних послідовностей є арифметичною прогресією:   а) 1, 3, 5, 7, 9, 11                                                             в) 1, 3, 9, 27, 81   б) 1, 3, 7, 13, 21                                                              г) 3, 6, 9, 12, 15

 

Слайд 3 Назвіть перші п’ять членів арифметичної прогресії, якщо:    aֽ = 5,  d = 2

 

Слайд 4 Між наведеними парами чисел вставте число, щоб одержані три числа були послідовними членами арифметичної прогресії: 6  і  8

 

Слайд 5 Запишіть формулу п-го члена арифметичної прогресії.

• С а м о с т і й н а р о б о т а

Двоє учнів виконують завдання на комп’ютері, один учень – на закритій дошці, інші – в зошитах.

/ Самостійна робота №15 Тест-контроль – 9 , О.І.Каплун/

• П е р е в і р к а п р а в и л ь н о с т і    виконання учнями самостійної роботи ( звіряють з дошки)

ІV. Сприйняття учнями нового матеріалу.

П о я с н е н н я  в ч и т е л я.

• Розповідають, що одного разу учитель початкової школи, бажаючи зайняти клас самостійною роботою, дав дітям «важке» завдання – обчислити суму всіх натуральних чисел від 1 до 100: 1+2+3+…+100.

Один із учнів миттєво запропонував розв’язання. Ось воно:

1+2+3+…+100 = (1+100) + (2+99) + (3+98) +…+ (49+52) + +(50+51) =

=101+101+101…+101 = 101·50 = 5050.

Це був Карл  Гаусс, який пізніше став одним із видатних математиків світу.

Ідею такого розв’язання можна використати для знаходження суми членів будь-якої арифметичної прогресії.

• Нехай ( )– арифметична прогресія,

–

сума перших п членів арифметичної прогресії.

 

Запишемо  двома способами:

Додамо почленно дві рівності, матимемо

2 + )

 

Враховуючи попередню властивість,  маємо:

2

 

· n

 

 

• n = ·n .

 

 

·n

Отже,

 

 

 

Виведення формули суми  перших  п  членів  арифметичної  прогресії  ви зможете закріпити вдома, прочитавши п.24 (ст.179) підручника.

V. Закріплення нового матеріалу.

а) коментоване розв’язання вправ з підручника біля дошки:

№730 (а)    (рівень А)

№731(а)

№740         (рівень Б)

№757         (рівень В)

VІ. Контроль та внесення корекції.

У процесі роботи учитель контролює виконання завдань та надає необхідну допомогу учням.

VІІ. Підбиття  підсумків уроку.

   Учитель спільно з учнями робить підсумок уроку:

• Чого ми сьогодні навчились?
• Нагадаємо формули для знаходження суми членів будь-якої арифметичної прогресії.
• На наступному уроці ми з вами продовжимо працювати над даною темою, закріпимо застосування даних формул до розв’язування задач.

VІІ. Домашнє завдання.  п.24, знати формули, повторити п.22-23,

виконати № 732, 734 (для середнього рівня)

№ 741, 753 (для достатнього та високого рівня)

та на повторення № 758.

 

В И С Н О В К И

Школа в усі часи була і залишається своєрідною моделлю, дзеркалом, яке відбиває життя і проблеми свого суспільства. Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах.  Процес  навчання – це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня, а його напружена розумова робота в цьому процесі.

Інноваційні технології у навчанні допомагають краще осмислити навчальний матеріал, інтерактивні технології розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги допомагають опанувати  нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, проекти – обрати вид діяльності відповідно до власних нахилів та уподобань.

Використання комп’ютерних технологій в процесі викладання математики підвищують мотивацію навчання, стимулюють пізнавальний інтерес учнів, забезпечують ефективність самостійної роботи. Комп’ютерні технології надають і певний виховний вплив на учня, а також виникає ситуація, коли комп’ютерні технології стають інструментами подальшої професійної діяльності людини, оскільки освіта інтегрується на все життя.

Однак головне, що треба пам’ятати вчителеві: будь-який комп’ютер сьогодні всього лише інформаційний засіб і спосіб підвищення ефективності інтелектуальної людської діяльності, передача інформації сама по собі ще не забезпечує передачі знань, культури. Комп’ютер, як і інші інформаційні носії, виконує суто допоміжні функції надання по можливості об’єктивної навчальної інформації, яка допоможе учневі і вчителю досягти запланованих цілей навчання, а співпраця людини і персонального комп’ютера в освіті дозволить зробити процес навчання більш ефективним.

Кожному вчителю перш за все слід розуміти, що корінні зміни мають відбутися в його власній професійній діяльності, в роботі його учнів, знати яким чином можна забезпечувати високу якість  навчання  та  виховання  в сучасній школі. Вчителю,  насамперед,  потрібні ерудиція й  палке бажання  оптимально поєднувати традиційні й інноваційні технології.

 

Використана  література

 

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти 
2. Шарко В.Д. Сучасний урок.
3. Зязюн І. Основи педагогічної майстерності.
4. Захаренко О.А. Слово до нащадків.
5. Карпінська І.Й. Нестандартні уроки з математики.
6. Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках математики. Київ. 2009р.
7. Даниленко Л.І. Теорія і практика інноваційної діяльності в загальній середній школі // Управління освітою. 2001
8. Роміцина Л.В. Формування ключових і предметних компетентностей учнів у процесі реалізації Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
9. Електронні ресурси: osvita.ua. Форум педагогічних ідей. Використання комп’ютерних технологій на уроках математики.